УЧИТЕЛЬСТВО ТА ЖИДІВСТВО: ПРОБЛЕМИ ТА ПРОЕКЦІЇ

Іван Франко. Учитель.

 

Пересічний читач майже не знайомий з драматургією Івана Франка, на відміну від його прози чи поезії. А про журналістику, публіцистику чи літературознавство годі й говорити. Схоже, що це взагалі закрита тема.

 

Серед драматичних творів найчастіше можуть назвати “Украдене щастя”. Насправді ж драматургія - лише один з наріжних каменів геніальності Івана Франка. Його внесок до світової драматургії ще гідно не оцінений і не пошанований.

 

П’єсу “Учитель” Іван Франко трактував як комедію. В ній дійсно є багато якщо не смішного, то кумедного, хоча за правилами жанру це мала би бути драма. Кінцівка п’єси, коли Омелян Ткач, учитель, будучи важко хворим, все ж вирішує їхати працювати в школу до віддаленого села, свідчить радше про оптимістичну трагедію.

Іван Франко описує нелегку вчительську роботу в глухому гірському селі. Школа збудована, але до неї упродовж багатьох років не ходили учні. Покійний учитель, на місце якого прибуває Омелян Ткач зі сестрою Юлією, турбувався про город біля хати, але не про навчання дітей. Таку політику проводили війт Микита Сойка та лихвар Вольф Зільберглянц. Коли приїжджала інспекторська комісія, вони запрошували дітей із сусідніх сіл, аби показати, буцімто школа працює.

 

Чесний учитель не міг миритися з такою ситуацією. Він хоче навчати дітей. Йому доводиться пройти важкий шлях, аби домогтися свого. Сойка і Зільберглянц наставляють проти нього селян і їхніх дітей, звинувачують в тому, що він на віру живе з молодою панянкою, хоча знають, що це його сестра. Поступово Омелян Ткач завойовує довіру до себе з боку простих людей, але війт і лихвар віртуозно плетуть нову змову проти нього. 

 

Штучною у п’єсі виглядає постать жандарма, з яким головний вчитель разом колись учився. Саме завдяки цьому знайомству вдається розгадати злі замисли Вольфа Зільберглянца, а сам він опиняється у в’язниці. Без знайомства з жандармом все могло бути по-іншому. І вже коли здається, що школа запрацювала, діти прийшли вчитись, лихвар вдається до останньої підлості: домовляється в повіті, аби вчителя перевели до віддаленого села.

 

Як це й годиться, маємо любовну лінію у п’єсі. Іван Франко ретельно виписує розвиток стосунків між Юлією та Іваном Хоростілем, теж учителем. Звісно, все закінчується щасливо.

 

Особливо слід сказати і про так звану жидівську лінію в цій п’єсі. Слово“жид” у часи Івана Франка не було лайливим і вживалось поруч із словом “русин” на ознаку українця. Проте письменника звинувачували в антисемітизмі. Насправді ж Іван Франко реально описував події. Він був українцем і не терпів тих, хто виступав проти його нації. В ті часи найбільше до цього долучилися, власне, євреї. На селі найбільшим ворогом українців були лихварі, шинкарі, які споювали селян, відвертали їх від науки, читання книжок. Саме про це й пише Іван Франко, тому звинувачення його в антисемітизмі є безпідставними. Це все одно, що звинувачувати Івана Франка в анти-українстві, бо він виводить чимало негативних образів українців. 

 

Як приклад, у цій п’єсі маємо війта Микиту Сойку. З іншого боку, Іван Франко чимало написав душевних творів про трагедію єврейського народу. Взяти ті ж його “Жидівські станси”. Але цього чомусь не добачають його недоброзичливці, звинувачуючи в антисемітизмі. Можливо, в цьому одна з причин того, що в Європі більше відомий єврейський письменник із Дрогобича Бруно Шульц, ніж його земляк українець Іван Франко, хоча непорівнянність цих творців слова є очевидною. Та й дивним, якщо не сказати різкіше, виглядає те, що й досі в Україні не видано повне зібрання творів Івана Франка, яке, за оцінками експертів, мало би сягнути від ста до ста п’ятдесяти томів. Яка ще нація може пишатися такою багатою спадщиною свого генія?!

 

Мабуть, незаслужено наші театри обходять п’єсу Івана Франка “Учитель”. Вона й досі не втратила своєї актуальності. А, можливо, театральні діячі просто не знають про її існування? То ж, про всяк випадок, скажу, що цю п’єсу можна знайти в 24-ому томі п’ятдесятитомного зібрання творів Івана Франка. Там, до речі, є й інші п’єси великого українського генія. А з незакінчених його драматичних творів узагалі на сцені можна дива творити. Але це вже тема окремої розмови.

 

Анатолій ВЛАСЮК

Петиція Встановлення кримінальної відповідальності за українофобію

Текст петиції тут:
Встановлення кримінальної відповідальності за українофобію

Шановний Кабінете Міністрів України! 

Попри прийняття Закону № 3005-IX, де у Статті 2 чітко визначено поняття «українофобія», цей термін досі залишається декларативним і не має належного механізму реалізації у кримінальному праві. Це створює небезпечний прецедент безкарності за дії, що прямо загрожують національній безпеці та гідності українського народу. З метою дотримання принципу юридичної визначеності та верховенства права, ми вимагаємо привести законодавство у відповідність до існуючих норм та викликів воєнного часу. 

Обґрунтування та пропозиції: 

Усунення декларативності норм: Чинна Стаття 161 КК України є занадто загальною і не охоплює українофобію як комплексну форму посягання на державність. 

Вимагаємо створити спеціальну норму в Кримінальному кодексі, яка базуватиметься на вже існуючому в Законі № 3005-IX визначенні українофобії (публічне заперечення суб’єктності держави, боротьби проти асиміляції, зневага до етнокультурних ознак та ігнорування мови). 

Забезпечення принципу загальності та рівності: Кримінальна відповідальність за українофобію має поширюватися на всіх осіб, які перебувають на території України. 

Повага до державної мови, культури та національної гідності є обов’язком кожного, а її порушення в умовах війни - актом ідеологічної диверсії. 

Встановлення чітких санкцій (юридична визначеність): 
Вимагаємо запровадити градацію покарань за українофобські дії залежно від їхньої тяжкості: Штрафи та громадські роботи за індивідуальні прояви. Обмеження або позбавлення волі за публічні заклики в медіа, інтернеті та мистецьких творах. 

Обтяжуючі обставини: вчинення дій посадовими особами, організованими групами або системне поширення українофобських наративів. 

Комплексний підхід (Запобігання та протидія): Відповідно до європейської практики (зокрема резолюцій Європарламенту щодо боротьби з ксенофобією), вимагаємо не лише карати, а й запровадити заходи запобігання: моніторинг контенту, оновлення освітніх програм та державну підтримку просвітницьких проєктів, що спрямовані на захист української ідентичності. 

Чому це важливо? 

Наявність терміна в законі без санкції в Кримінальному кодексі робить цей закон не дієвим. Українофобія - це зброя, якою ворог намагається розколоти наше суспільство зсередини. Держава зобов'язана захистити свій народ не лише на фронті, а й у правовому та інформаційному полі. 

ВИМАГАЄМО: Невідкладно розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за українофобію. 

 Слава Україні!

Цитати Вінстона Черчілля

Алкоголь дав мені більше, ніж батьки.

Дивно: забороняють наркотики, але не забороняють влада. А на неї “сідаєш” ще швидше… – Уїнстон Черчілль

Гроші завжди можна поміняти на час. І навпаки.

Ніколи не потрібно робити більше необхідного. Не варто бігати, якщо можна полежати. Раптом саме в наступний момент знадобляться сили, яких вже не залишилося.

Черчілль: Ті, хто надто довго сперечаються з минулим, втрачають майбутнє.

Планувати все на роки вперед – недалекоглядно.

Соціалізм все погане рівнозначно розподіляє між людьми. Капіталізм – кожному воздає по-різному.

Бессарабія - етикетка "РуSSкого міра"!

Бессарабія - етикетка "РуSSкого міра"! 

Назви «Бессарабія» в офіційному обігу ніколи не існувало в СРСР і в Україні, тому що:
а) вона була під негласною забороною як імперська, такою що вживалась в пакті Молотова-Ріббентропа і неприйнятною для Молдавії,
б) після 1917 вона нічого не означала – ні як адміністративна одиниця ні як географічна зона (Буджак-Молдова-Хотинщина).

Вона з’явилась в обігу на Одещині нещодавно – на початку 00-х 21 століття, як імперський бренд, коли фашистська росія посилено просувала “руssкій міръ” у вигляді “романтичних-ностальгичних” імперських назв для кафе і ресторанів: “Царская охота”, “Княжий двор”, «Боярский терем», “Пушкин”, “Тургенев”, «Императорський двор», «Графский сад», «Дворянский ужин», «Монаршья трапеза», «Купеческий клуб» та інший хруст французской булки.

 

☝ Такі назви в Україні використовувалися для створення атмосфери розкоші та історичної значущості Російської імперії.

З цього ж списку й імперська етикетка «Бессарабія», якою почали називати все що можна, ностальгуючи за імперією і заманюючи цим рашистським брендом ніби це якась “країна мрій”.

❗ Після невдалої спроби створити в 2015 році “Бессарабську народну республіку”, тепер це лише сепаратистський пропагандистський імперський руSSкомірський термін.

Але й досі назву «Бессарабія» використовують як інструмент маніпуляції історичною пам’яттю з метою протиставлення півдня Одещини Україні. Для цього сепаратисти навіть вигадали термін «Південна Бессарабія».

Втім є нюанс.

«Бессарабія» - це ІМПЕРСЬКА НАЗВА яка була закріплена у назві Бессарабської області, згодом Бессарабської губернії (до 1917 року).

А відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» назви територіальних утворень, адміністративно-територіальних одиниць, що створювалися під час реалізації російської імперської політики на окупованих, анексованих чи в інший спосіб зайнятих Російським царством (Московським царством), Російською імперією,
- вважаються пропагандою російської імперської політики. 

❗ Російська імперська політика визнається злочинною та засуджується. 

Чи варто обирати молочні продукти з меншою жирністю

Нові Дієтичні рекомендації для жителів США на 2025-2030 роки наголошують на споживанні молочних продуктів з нормальною жирністю. В оновленій перевернутій харчовій піраміді зверху, поруч з овочами та фруктами, розташовані продукти із високим вмістом білка й насичених жирів, в тому числі молочні.

Про це інформує газета Поштівка.

Дієтичні рекомендації США традиційно радили споживати три порції молочних продуктів на день, переважно з низьким вмістом жиру. Нові рекомендації допускають і повножирні молочні продукти. Але водночас наголошують: частка насичених жирів у раціоні не повинна перевищувати приблизно 10% добової калорійності.

Це створює певну суперечність. Якщо регулярно споживати повножирні молочні продукти, особливо разом з іншими джерелами насичених жирів — наприклад, червоним м’ясом або вершковим маслом — є великий шанс перевищити цю рекомендовану добову норму.

Думки науковців розділилися. Одні дослідники кажуть, що ідея щодо споживання повножирних молочних продуктів є слушною. Вони аргументують це тим, що наявні дані не показують переконливих переваг низькожирних молочних продуктів над тими, які містять природну кількість жиру. А споживання останніх може мати потенційні переваги перед споживанням низькожирних, хоча це потребує додаткових досліджень.

Інші підкреслюють, що насичені жири все одно залишаються насиченими жирами, попри загальну корисність молочних продуктів. Вони радять споживати як низькожирні, так і знежирені молочні продукти, а також рослинні альтернативи молочним продуктам.

Американський коледж кардіологів продовжує рекомендувати надавати перевагу рослинним продуктам і обмежувати споживання насичених жирів з усіх джерел до 10 % від щоденної калорійності вашого меню.

Повножирні молочні продукти: нові наукові дані

Молочні продукти завжди вважалися частиною здорового харчування. Молоко знижує артеріальний тиск, а це пов'язано з меншим ризиком інсульту. Сир асоціюється із меншим ризиком діабету, а йогурт - із меншим набором ваги та меншим ризиком діабету. Питання лише в тому, які продукти слід вживати: повножирні чи знежирені?

Наразі ключовий висновок полягає не в тому, що молочні продукти з природною жирністю кращі, а в тому, що їхній вплив на здоров'я, ймовірно, не відрізняється.

Американські рекомендації щодо харчування оновлюються кожні п'ять років, і протягом цього проміжного періоду експерти з харчування аналізують останні досягнення в галузі харчових наук. У минулому циклі вперше провели порівняльний аналіз джерел насичених жирів. У понад 100 дослідженнях вивчали вплив молочних продуктів на здоров'я з урахуванням їхнього вмісту жиру.

Зрештою, було зроблено два висновки:

1. Обмежені дані свідчать про те, що перехід на молочні продукти з вищим вмістом жиру не підвищує ризик захворювань серця і судин.

2. Сукупність даних підтверджує доцільність заміни насичених жирів, включаючи вершкове масло, молочні продукти і червоне м'ясо, на рослинні альтернативи, оскільки це пов'язано зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань.

Науковці зазначають, що дослідження про молочні продукти з низьким вмістом жиру в порівнянні з повножирними зазвичай були короткими, і більшість з них проводилися за межами США. Крім того, будь-які переваги молочних продуктів можуть відображати вищий соціально-економічний статус або той факт, що люди, які вживають більше молочних продуктів, менше їдять рафінованих вуглеводів.

У більшості цих досліджень дослідники лише вивчали, що відбувалося, коли люди замінювали знежирені або нежирні молочні продукти на такі, що мають природну жирність.

Які молочні продукти обирати 

Провідні дієтологи сходяться в одному важливому питанні — вибір молочних продуктів має базуватися на принципі порівняння. Є однозначно корисні продукти, є явно шкідливі, а є й такі, що посередині. Наприклад, сир. Якщо їсти сир замість чорниці чи броколі – це менш здоровий варіант, а якщо замість білого хліба, газованої води або цукерок – то більш здоровий. І, звісно, краще споживати повножирні молочні продукти, ніж знежирені, але з солодкими добавками.

Тому фахівці радять підходити до вибору молочних продуктів без крайнощів. Якщо людина не любить знежирені молочні продукти, помірне споживання повножирних варіантів може бути прийнятним. Водночас важливо враховувати калорійність раціону, рівень холестерину та загальний стиль харчування.

Експерти не радять споживати забагато молочних продуктів з нормальною жирністю. А тим, хто вирішив їсти їх більше, — перевірити рівень холестерину через шість місяців.

У підсумку наукові дані поки що не дають підстав рекомендувати всім переходити з нежирних молочних продуктів на повножирні. Найважливішим залишається збалансоване харчування, у якому переважають рослинні продукти, а молочні можуть бути частиною здорової дієти.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. 

Ірина Фаріон: Українську літературу не просто вилучено із ЗНО - її вилучено саму з себе

Ірина Фаріон :

У трагічний день закатованого Юрія Липи(19 серпня) його знакова думка про літературу, яку знищено імперсько-ліберальними космополітичними цінностями. Українську літературу не просто вилучено із ЗНО - її вилучено саму з себе. Бо саме вона формує національні моделі поведінки, що аж ніяк не підходить глобалістам демоліберального поливу. Так вони вбивають національну суть "м'якою силою" на відміну від убивчої сили московських ракет. Вислід той самий: винародовлення. Відмінність лише в часі. Це, як із жабою: варити поступово чи відразу окропом. 

Ненавиджу тих ліберальних сук не менше, як к@...ких дикунів. Вони походять з одного начала: поневолювати инших своїм хворобливим і збоченим баченням світу. До слова, жиd...ський чинник тут визначальний. Жиd...та досі не визнала нашого Голодомору, бо його вона і творила. Будьмо уважні і начиняймо себе українською літературною класикою, а не пустим лівацько-убогим жаданізмом.

Документальний фільм: Сіонізм перед судом історії

Про реакційну ідеологію та практику сіонізму.
Рік виготовлення: 1982
Режисер: Олег Уралов. Час: 65 хв.
Фільм вийшов на екрани у 1983 році та був номінований на Державну премію СРСР.

У фільм увійшли кадри: Місто Нью-Йорк. Американська асамблея на підтримку сіонізму в Ізраїлі. Виступ Леона Дульцина (синхр.) Старий Париж. Говорить президент об'єднаного єврейського фонду Герцель. Єрусалим. Вулиці міста. Продавці на площі. Моляться біля "стіни плачу". 1919р. Прибуття до Палестини учасників сіоністської комісії на чолі з Х. Вейцманом. Єврейські колоністи за роботою. Колишній президент Світової сіоністської організації Наум Гольдман у кабінеті, дає інтерв'ю. Фотографії сіоністів-штурмовиків, Зєєва Жаботинського. Варшавське гетто. Загін допоміжної єврейської поліції. Полонені євреї в бараках. Євреї-емігранти пливуть до Палестини. Пароплав біля причалу. Зустрічають. 1948 Англійські війська залишають Палестину. Дії терористичних банд на території Палестини: трупи людей, палаючі будівлі. Виступає Бен-Гуріон. 1917 р.