Кабмін збільшив дефіцит Пенсійного фонду

Власні доходи Пенсійного фонду в 2018 році зменшилася на 6,54 млрд грн

Кабінет міністрів України вніс зміни до бюджету Пенсійного фонду на 2019 рік, зменшивши його власні доходи, проте збільшивши фінансування з держбюджету.

Про це повідомляє «Поштівка» посилаючись на постанову Кабміну, оприлюднену на урядовому порталі.

Згідно з документом, власні доходи Пенсійного фонду в 2018 році зменшилася на 6,54 млрд грн – до 206,92 млрд грн із 213,46 млрд грн через зменшення надходжень від єдиного соціального внеску (до 201,71 млрд грн із 208,26 млрд грн).

Водночас кошти з державного бюджету на фінансове забезпечення виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, і дефіцит коштів Пенсійного фонду збільшено на 10,77 млрд грн – до 150,09 млрд грн.

Відповідно до постанови, загальні доходи Пенсійного фонду збільшено на 5,15 млрд грн – до 358,78 млрд грн.

Борг населення за “комуналку” за листопад збільшився на 7,5 млрд гривень

У листопаді борг населення за спожиті житлово-комунальні послуги збільшився на 21%, або на 7 516,7 млн гривень до 43 375,5 млн гривень порівняно з жовтнем.

Про це повідомила Державна служба статистики, пише Поштівка.

Борг за квартирну плату станом на 1 грудня 2018 року зменшився на 26,4 млн гривень до 4 021,1 млн гривень.

Борг за опалення і гаряче водопостачання збільшився на 3 429,9 млн гривень до 13 600,9 млн гривень.

Борг за газопостачання збільшився на 4 121,3 млн гривень до 22 129,9 млн гривень.

У листопаді серед регіонів найбільша заборгованість за опалення і гаряче водопостачання зафіксована:

• в Києві (3 057,663 млн гривень);
• в Харківській (2 317,674 млн гривень);
• в Дніпропетровській (1 918,012 млн гривень) областях.

За газопостачання:

• в Харківській (2 503,104 млн гривень);
• в Дніпропетровській (2 465,145 млн гривень);
• в Одеській (2 092,471 млн гривень) областях.

Найбільша заборгованість з квартирної плати в листопаді зафіксована:

• в Києві (795,340 млн гривень);
• в Дніпропетровській (831,312 млн гривень);
• в Донецькій (373,310 млн гривень) областях.

Лукашенко відмовився називати РФ “братньою державою”: лише партнером

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що відтепер не називатиме Росію "братньою державою", а лише партнером, оскільки у РФ "це поняття більше неприйнятне".

Про це він заявив на нараді з актуальних питань співробітництва з Росією, передає прес-служба глави Білорусі.

"Я вже не кажу братньою державою, тому що, як мене інформують, в Росії це не сприймається. Нібито прийшли нові люди, яким це поняття неприйнятне. Що ж, будемо партнерами", — сказав Лукашенко.

Водночас, за його словами, Росія для Білорусі є ключовим зовнішнім партнером.

"Ми завжди підкреслювали значимість цієї взаємодії. Всебічний характер наших відносин має серйозне значення не тільки для Білорусі, але також і для Росії", — каже білоруський лідер.

Лукашенко висловив занепокоєння, що, у той час, коли з усіх питань співпраці з Росією на різних рівнях ухвалені низка рішень, вони не усі виконуються.

"І на Вищій державній раді, і на союзному Радміні, і в двосторонньому форматі підписані багат угод. На жаль, як я часто говорю, вони не всі виконуються", — наголосив Лукашенко.

Мільйон українських заробітчан може переїхати з Польщі до Німеччини

Від 500 тисяч до 1 мільйону українців можуть залишити польський ринок праці та переїхати на заробітки в Німеччину внаслідок ухвалення там нового закону про імміграцію. Про це розповіли в польській Асоціації підприємців і працедавців, повідомляє Поштівка з посиланням на видання Die Welt.

"За нашим помірним сценарієм, який ми вважаємо реалістичним, 500 тисяч українців залишать польський ринок праці. За нашим негативним сценарієм, це число буде вдвічі більше", – розповів президент Асоціації Якуб Бінковський.

За його словами, Польща серйозно постраждає через відтік робочої сили, і Асоціація, яка представляє понад 50 тисяч підприємств, вкрай стурбована можливими наслідками від німецького закону про імміграцію.

Раніше повідомлялося, що Німеччина може відкрити свої кордони для українських трудових мігрантів уже наступного року. Таким чином Німеччина може стати новою країною, куди будуть масово їхати українці, зважаючи на більшу кількість вакансій та вищий рівень зарплат.

Біткоін може подорожчати у 10 разів – фінансист

Курс біткоїна в найближчі роки зупинить падіння і підскочить до рекордних позначок – 40-50 тис. доларів.

Такий прогноз озвучив фінансовий консультант Олексій Половинкін, коментуючи коливання на ринку криптовалют.

"Криптовалюта для більшості людей – це винятково спосіб заробити. Але я ставлю запитання – а чи потрібні вони? Наприклад, тема децентралізації потрібна однозначно в державних і приватних компаніях. Тема злодійства, тема "я не розумію, куди поділися гроші", турбує усіх. Тому тема децентралізації і блокчейна буде розвиватися стовідсотково", – запевнив фінансовий консультант.

За його словами, коливання курсу криптовалют вгору-вниз відбуваються із різних причин.

"На початку 2017 року – 1 тис. доларів вартість біткоїна, кінець року – 20 тис. доларів. Зростання у 20 разів, але до того, як була тисяча, курс теж падав, піднімався, і на тисячі багато хто мав скептицизм взагалі до криптовалют. Хтось розумів: якщо він сильно впав, то це час купувати, потерпіти до 20 тисяч. Багато купили квартири собі, які навіть не планували", – нагадав експерт.

Половинкін заявив, що зараз, коли курс біткоїна дуже сильно впав, є дві категорії – більшість йде, меншість закуповує.

"Моя особиста думка – наступна "стеля" це 40-50 тис. доларів за біткоїн. Коли це буде, через три, чотири роки – не можу сказати точно. Але що коливання буде – це однозначно", – підкреслив він.

Експерт зазначив, що з 2008 року криптовалюти пережили багато коливань і періодів песимізму.

"Ще в Уоррена Баффета є гарний вислів – коли кричать про інвестінструмент, треба з нього виходити. Так було за курсу 20 тисяч, а більшість заходила. Коли починають мовчати і говорити "це не дуже, це страшно" – треба заходити", – завершив фінансовий консультант.

Станом на 13:00 25 грудня 2018 року курс біткоіну дорівнював $4161.

У структурі генерації ЄС відновлювана енергетика сягнула 29%

Відновлювані джерела енергії займають 29% виробництва енергії в ЄС.

Про це повідомляється у дайджесті ДП "НЕК "Укренерго", передає "Поштівка".

"Відновлювані джерела енергії займають 29% виробництва енергії в ЄС. Вітрова, сонячна та гідроенергетика – основні гравці ринку відновлюваної енергії", – йдеться у повідомленні.

У цьому році частка біоенергетики становила 6% від загального виробництва енергії з відновлювальних джерел. Тому надалі біомаса відіграватиме все більшу роль як резервне джерело енергії, зазначено у дайджесті. До 2020 року частка біоенергетики сягне 20% у виробництві відновлюваної енергії в Європейському союзі.

Нагадаємо, нещодавно в Україні було прийнято закон, який спрощує бюрократію для інвесторів у вітряні електростанції.

Тим часом ЄБРР припинив фінансування проектів сонячної енергетики в Україні. Банк занепокоєний відсутністю значних кроків з боку парламенту щодо переходу від "зеленого" тарифу до інших, більш раціональних методів підтримки розвитку ВДЕ.

Золотовалютні резерви досягли показників часів Януковича

Нацбанк зробив прогноз в очікуванні ефекту від виданих Світовим банком гарантій.

Надходження першого траншу кредиту stand-by Міжнародного валютного фонду (МВФ) і пов'язаного з ним фінансування може збільшити міжнародні (золотовалютні) резерви (ЗВР) до рівня понад 20,4 млрд доларів.

Про це повідомив заступник глави Національного банку України (НБУ) Олег Чурій.

"Наші резерви можуть вирости до рівня більше, ніж було на 31 січня 2013 року, і вони перевищуватимуть 20,4 млрд доларів", – сказав він Чурій.

Він уточнив, що цей прогноз зроблений з урахуванням очікуваного надходження близько 400 млн доларів зовнішнього фінансування, які уряд залучить під надані Світовим банком гарантії.

Заступник голови НБУ нагадав, що на цьому тижні Україна отримала 1,4 млрд доларів першого траншу stand-by від МВФ, а раніше в грудні-2018 – 500 млн євро першого траншу макрофінансової допомоги ЄС.

Після надходження першого траншу stand-by Нацбанк 21 грудня відзвітував про зростання резервів до 20,1 млрд доларів, що стало максимумом за п'ять років – востаннє такий рівень міжнародних резервів був зафіксований у січні 2014 року.

На Росії зафіксовано рекордний за 5 років відтік інвестицій

В 2018 році міжнародні інвестори вивели з російських фондів рекордний об'єм коштів за останні 5 років. Сумарний відтік перевищує 1 млрд доларів США, що є найгіршим показником серед фондів країн, що розвиваються, – повідомляє Поштівка з посиланням на «Комерсант».

Згідно з оцінкою видання, що базується на даних Bank of America Merrill Lynch, відтік інвестицій з фондів, орієнтованих на російський ринок, лише за останні три тижні склав 330 млн доларів США.

Більше ніж у цьому році російські фонди загубили лише у 2013 – сумарний відтік інвестицій склав 3,1 млрд доларів США.

Аномальну поведінку інвесторів на російському ринку пов'язують з геополітичним фоном довкола країни та санкціями, які лякають вкладників.

Раніше повідомлялося, що Басманний суд Москви в черговий раз продовжив арешт нерухомого майна і земельних ділянок Липецької фабрики "Рошен".

Обсяг світового боргу досяг рекордного показника – МВФ

Обсяг державного та приватного боргу в світі досяг рекордних 184 трлн доларів в 2017 році.

Про це повідомляється в огляді Міжнародного валютного фонду, передає "Поштівка".

Це еквівалентно 225% глобального ВВП. В середньому світовий борг в даний час перевищує 86 тисяч доларів в розрахунку на особу, що більш ніж в 2,5 рази перевищує середній дохід у розрахунку на душу населення.

У трійку найбільших світових позичальників входять США, Китай і Японія. На ці країни припадає більше половини обсягу глобальних боргів, що перевищує їх частку в загальносвітовому виробництві, відзначається в повідомленні фонду.

МВФ враховує в своїх розрахунках дані зі 190 держав.

МЗС Литви ініціює санкції проти Росії через морську агресію

Міністерство закордонних справ Литви пропонує ввести індивідуальні санкції проти росіян, причетних до збройного захоплення українських кораблів і військових моряків в нейтральних водах Чорного моря.

Про це в четвер, 6 грудня, повідомила прес-служба відомства, пише Поштівка.

"6 грудня Міністерство закордонних справ Литовської Республіки звернулося до Департаменту міграції при Міністерстві внутрішніх справ Литовської Республіки з пропозицією включити в національний список небажаних осіб, які брали безпосередню участь у акті агресії проти українських військових кораблів і їх екіпажів в Керченській протоці і Чорному морі 25 листопада, а також представників військового керівництва Російської Федерації, відповідальних за цей акт", – йдеться в повідомленні.

Також наголошується, що МЗС Литви активно проводить консультації з іншими членами міжнародного співтовариства щодо необхідних контрзаходів стосовно Росії.

Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає введення санкцій проти Росії за атаку в Керченській протоці.

Нагадаємо, 25 листопада російські спецназівці атакували і з застосуванням бойової зброї захопили два катери і рейдовий буксир Військово-морських Збройних сил України, що прямували з Одеси до Маріуполя. Поранення отримали декілька моряків, РФ незаконно утримує 24 українця.

Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає введення санкцій проти Росії за атаку в Керченській протоці.

Нагадаємо, 25 листопада російські спецназівці атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських Збройних сил України, що прямували з Одеси до Маріуполя. Поранення отримали кілька моряків, РФ незаконно захопила 24 українця.

Росія в порушення норм міжнародного права не визнає захоплених українців військовополоненими, підконтрольні окупантові "суди" Сімферополя та Керчі на два місяці заарештували їх за звинуваченням у нібито "незаконному перетині кордону групою осіб".

У зв'язку з ескалацією на Азові, увечері 26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 днів у 10 областях, а також у внутрішніх водах України в акваторії Азовського моря. Закон про введення воєного стану набув чинності 28 листопада.